Загубилась у просторі на космічному острові,
Ти – дві букви займенника!
До останнього подиху – як до першого пострілу,
Як до крапки в щоденнику.
Іграшковими стрілами вже майбутнє зустріли ми,
Обійшлося без виправлень.
Час-самітник похилений по воді водить вилами,
Не лякайся – ми випливем.
Серед мулу і осаду, головніше для розгляду
Те, що в тебе всередині.
Поза світом і осудом, для Адама і Господа
Ми залишимось ребрами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2016
автор: Елена Черкашина