Людського світу вічне божество,
Ярило любий, поклонюсь тобі
За обрію вогненного крило,
За благодать досвітньої зорі.
Та лиш сховаєш ти своє чоло,
Втону в обіймах ніжного Трояна.
Хай не зігріють промені його –
Я у полоні … І без трунку п'яна …
Стою …у сріблі вигин … силует,
Огорнутий спокусливим серпанком
І лиш мій подих тишу сколихне,
Звабливо кличе : будь моїм … до ранку .
У невагомості мережива - плече ...
Торкнись рукою і слова вже зайві …
Перед тобою … вся … твоя ... як є ,
Така гаряча у холоднім сяйві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668582
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.05.2016
автор: CherOkee