Бережи щастя

                                                     
                 Біль  пече,  ятрить,    роздирає  душу  у  грудях,
               У  мріях,  білою    пташкою    виривається  на  волю,
               Крізь  сльози,  усміхаюсь  білому  світу    людям,
               У  Святих  небес,  питаю  чому  така  гірка-    доля?...-

               Все  по-  божій  волі  дається  у  цьому  житті,
               Тож  сій  ,зерно  любові  ,твори    хвали  Бога,
               А  людина,  загубилась  у  світі  мається  у  суєті,
               Валютний  папірець  взяв  в  полон  у  душі  тривоги.

               Якщо  Бог  ,дав  тобі  щастя  то  бережи  його,
               Не  тримай  голубку,  в  заперті  у  золотій  клітці,
               Пташка,  від  туги  затужить,  випурхне  через  вікно,
               Їй  потрібно,  високе  небо...  повітря  і  поживиться.

               Життя  ,  вчить  боротись  за  свою  любов  і  щастя,    
               Тож  молись,  за  долю  коли  лють  дощі  в    душі,
               Щоб    у  жадні    лукаві  руки    не  попасти    у  пастку,
               Зроби  вибір,думай...    по-  якій  дорозі  іти  у  житті.

           
                   Чи  можна  пташку  окути  у  кайдани  окови  золоті  ?,...-
.                  Щоб  душа,  жила  у  тузі...      без  волі  блакитного    неба,
                   Не  бачити  божої  краси  не  чути  як  співають  солов'ї,
                   І  без  пісні    в'янути  як  квіточка  листочком  зеленим.

                     Без  пари  жити,  значить  живцем  закопати  себе  у  могилу,
                     Нести,  на  плечах  свій  хрест...  до  краю  літ  у  печалі  і  журбі,
                     Лебідь  у  лебідку  ,закохується  навесні  розпускає
крила,                                                                                                                                                                              
                     Щоб  звити  гніздечко,у    у  щасті  зростали  лебедята  малі.
               
                                                           М.  ЧАЙКІВЧАНКА.




                   Людино!-  на  землі  квітни  цвіти,  як  у  саду  квіточка  рожа,
             Приймай,  тіло  і  кров  Ісуса  і  причастя    зніме  тягар  із  душі,
               Милість,  Отця    відкриє  святе  небо    подасть  благодать  божу,
             У  каятті,  проси  прощення  ,  і  пізнай  божу  мудрість  у  житті.
         
                                                                           М  ЧАЙКІВЧАНКА

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668317
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 25.05.2016
автор: Чайківчанка