І знов дощі…

А  місто  огорнулось  хмарами,
немов  периною  весни,
крізь  світлі  кольорові  сни  -
там    наші  мрії  ходять  парами
й  цвітуть  сади.

Ось  шовком  сльози  з  неба  лиються,
торкаючись  до  струн  душі,
і  знову  пишуться  вірші,
що  між  рядків  коханням  миються.
І  знов  дощі...


Покрилось  місто    парасольками,
в  калюжах  видно  цілий  світ
крізь  білосніжний  вишень  цвіт
і  пазл  думок,  що  склався  дольками
з  безцінних  літ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668139
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2016
автор: Ксенія Фуштор