БОРИСУ ОЛЕКСІЙОВИЧУ РУДНИЦЬКОМУ


БОРИСУ  ОЛЕКСІЙОВИЧУ

Травневий  дощ  у  вікна  стука.
І  літо  вже  неподалік.
Бузкова  миється    перука…
Самотньо  мріє  чоловік.

Він  ринув  в  спогади  не  сміло,
Згадав  чудові  дні  в  сім*ї.  
Коли  була  з  ним  поруч  мила,
Обійми  ніжнії  її.

Ой,  защеміло  серце  знову.
В  очах  з*явилася  сльоза…
Луна    для  сина  колискова,
І  спів  дружини  пронизав…

П*ятнадцять  років  він  самотній…
Та  краще  жінки  не  зустрів.
Ось  так  в  житті  своїм    спекотнім
Він  більше  душу  не  зігрів…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668038
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.05.2016
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук