Скидаю на ніч совість остогидлу у куток
Зайві не можна виріж із мене поглядом
Кволих ледь-спроб натисни гачок
Мрію проснутись ще більше хворою
Дивишся прямо у затуманені очі
І кислотою по венах, очиститись
Цілий моток з клейким скотчем
Міцно до хрусту притиснутись
Стіни зігріти хриплим стогоном
Простір розріже надірване Готова
Ше б кілька митей без правил і розуму
Сірістю кольорових
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667754
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2016
автор: Марамі