Тиша...
Холодним весняним світанком
вмивалась ранковим дощем,
Невже я твоя коханка?
Тиша...
Вночі ти прийшов, як вигнанець,
обіймав пристрастно й ніжно,
То невже тепер мій коханець?
Тиша...
Не сповнена тиша словами
Мережить хай мрії і сни ,
Грім буде потім, між нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2016
автор: Оксана Остряниця