Я знову думав про тебе,закуривши цигарку.
На лавочці в парку печаллю накрився.
Дивився удаль,на століттям зруйновану арку
І слізно в душі з вітром сварився.
Він твоїм голосом "розлюби" тихенько шепоче
Відлунням лунає на столітній вербі.
Цим словом протяг у серці болем лоскоче
У відповідь кричу : "Ні.Вона не така як усі".
"Дурню,вона ж тебе,давно не кохає
Сенс у всіх цих крикливих "люблю?" "
З цими словами попіл з цигарки збиває,
Я йому з люттю прошепочу :
"Та що ти знаєш про те, як це кохати?
Так,що до серця не хоче йти кров
Ти ж тільки вмієш на шматочки все рвати"
І з цими словами я додому пішов.
С.Кучерявий
22 05.16
22-42
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2016
автор: kucheryavuy77