Забута місцина... Чи хтось ще живе? Чи озветься?
Здається, що ні. Бо поїхали фермери звідси.
А чули вони таки... Чули вони своїм серцем,
Що довго вони не протримаються в цьому місці.
Заселення прерій... Сусідство з полями і вітром.
Хотіли ви мирно, а робите війни за клапті
На кшталт "хто сильніший, той житиме". Нащо дуріти?
Тепер ні вони, ані ви. Ніхто не буде мати...
Скажи мені, Сидячий Бику, що в голові в них?
Напевне, лиш пустка й бажання імперіалізму.
Нікого не чують... Імперії - лиш бридкі тіні.
Далеко цей привид по шкірі, по розуму лізе...
Скажи мені, Сидячий Бику, навіщо їм жити
У тих місцях, що потім стануть районом загадок?
І він сказав: "Хлопче, їм треба. То є антисвітло.
І степ навіть Всесвітом стане опісля спаду"
22.05.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667568
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.05.2016
автор: Systematic Age