Спека надворі, а мені чомусь дуже холодно,
Руки тремтять і зимні,неначе лід.
А душу мою, мов би снігом білим огорнуто,
Її заморозив своїми словами ти.
Вона страждає і плаче-ридає у відчаї,
Може її відігріє ще хтось колись?
Тоді надії, любові,тепла і добра побільшає,
Бо віриться - справжні чоловіки ще не перевелись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський