****
Крим - Світу перлина, плавильня вселенська народів,
Жорстокості людської знаєш терпку гіркоту:
Котився загарбник жорстокий - і знову приходив
Нападник нещадний на землю твою золоту...
Розбурхані хвилі до Таврії круч припадали,
Котились народи - звичАї і мови несли...
Хозари жорстокі століття отут панували,
І половці дикі-кипчаки - в цю землю вросли.
Підводилось сонце, палке, червонясто-пекуче,
Простерло проміння - й втонуло у згірклій воді,
Над раєм Тавриди брудні розкуйовдились тучі:
Недоля дорогу вказала монгольській орді.
Здригалися гори, курилися згарищ тумани...
Аж море зомліло в полоні гіркої біди:
Війська Чингісхана криваві звели ятагани -
І впала Таврида - улус Золотої Орди.
Конав Херсонес, і згоріла розтерзана Кафа...
Данину багату збирав ненависний монгол...
І бранців-рабів степовим запилюженим шляхом
Під ляскіт нагайок вели на невільницький торг.
Століття й століття давила монгольська навала...
Віки спопеліли - розпалась Орда Золота,
А Кримськеє Ханство поволі у силі зростало:
У ханів татарських "ярлик" * діставала й Москва.
В п'ятнадцятім віці приходили турки-османи:
Скорили Тавриду, спалили фортеці старі...
Знов бранців голодних примарні брели каравани
І канули в безвість у степу гарячій імлі...
Та степ Придніпров'я плекав нескориме вояцтво -
І вільнії люди прийшли за пороги Дніпра:
Розправило крила, зростало на силі козацтво -
Тут Січ Запорозька - Вкраїни опора - росла.
Далі буде
Автор: Світла
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667315
Рубрика: Поема
дата надходження 21.05.2016
автор: Світлана Імашева