Зазбирались у вирій літа
За птахами у слід полетіти
Шепотіли у полі жита
Не хотіли літа відпустити
А літа залишали землі
В дар покоси трави соковиті
І любов'ю наповнені дні
І сади щедрим соком налиті.
Вишивані шляхи - рушники,
Де стежки у п'янкому барвінКУ.
Запинались у ранці роки
У біленьку, із ситця, хустинку.
Накривали святково столи
І дітей і онуків гостили
Вже втомились, за обрій пішли
Над землею у вічність злетіли
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2016
автор: Тетяна Акименко