Невже тебе зовсім не хвилює правда тиха?
Не цікавлять думки вечірні, мрії і простір?
Якщо ти колись наодинці доживав і ледве дихав,
То знаєш про уламки всередині, до болю гострі.
Твоє серце хоч раз розривало на дрібні частини ,
А душу кидали на підлогу чужим людям під ноги?
Якщо ти не бачив цього лиха, то тобі пощастило.
Роби як хочеш, попереду вільна дорога.
Обирай ту, яка не вбиває бажання світ змінити
І відчує твій відчай серед багатьох.
Повір, для когось Ти єдиний у всьому світі.
Тільки будь-ласка, не дозволяй собі бути останнім
і кохати за вас обох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2016
автор: Даринка Мрачек