Іскриться барвами вогнів
Ця ніч, туманом оповита.
І кожен з тих минулих днів
Вмирав, коли лилася оковита.
Вмирав, не воскресаючи ніколи.
Вмирав, щоб ніч із нього проросла,
Щоб я у ніч летів над полем
Душею з тіла, як тільки ніч прийшла.
Вінниця
14:28 07.10.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666682
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.05.2016
автор: Казимир Хрусталь