Їй просто хотілося спалити усі міста,
Із вокзалами стадіонами та будинками.
Навіть галявину, біля якої вона зросла,
Кафе, розташовані між високоповерхівками.
Їй просто хотілося спалити усі слова,
Бездоганні безглузді нестримані безмежні лінії.
Усі ті, що казали його та її вуста,
Усі ті, що казали люди в чужих будинках.
Їй просто хотілося спалити усі почуття,
Що лишились на кожній вулиці і дорозі міста.
Біля кожного темно-сірого ліхтаря,
Біля людного та великого перехрестя.
Їй просто хотілося спалити усі життя,
Які були свідками вчорашнього одкровення.
Попри все, віднайти ту руку, яка б тримала її міста
Від щоденнмх спалахів. І давала життю натхнення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2016
автор: Камес