[i](Риторично про просте і надзвичайне)
[/i]
Чому так просто нам в онлайні спілкуватись
І час розмов так непомітно пролітає?
Вже стало звичкою для нас невисипатись –
Залежність душ між нами виникає…
Чому апостроф в тексті зірочкою сяє
І виглядає так незвично між словами?
Я не чекав, що він нас поєднає,
Коли розмова зав*язалася між нами…
Чому цікавлять нас такі звичайні речі,
Як празькі тістечка чи молоко і кава,
Домашні клопоти, що нам лягли на плечі,
Легка іронія чи усмішка ласкава?
Чому так хочеться нам в мережу зайти
І звично вже зустрітися в онлайні?
Я є у Тебе, є у мене Ти –
Для нас стосунки наші надзвичайні…
© S.Nemo
15.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666145
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.05.2016
автор: Finist