Я маю гонор. Я - українка!
Мій ген насилля у дуги гне.
Хребет мій рівний, неначе стінка.
А серце дише палким вогнем.
Була і буду! Я - не химера,
Мій батько Гонта і Залізняк,
Симон Петлюра, Степан Бандера.
Я дужий колос! Тікай будяк.
Я - українка. Шаную Бога.
Я сонця промінь і цвіт лугів.
Я перекрочу усі пороги,
Біду поборю і ворогів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)