Ті вечори так пахли тобою.
Тобою, любий, і трохи – весною.
Трохи весною і майже літом,
І пишнотілим бузковим цвітом.
Навколо тиша дзвеніла коханням,
І кожна мить - то була, як остання,
І ми – одні на весь світ, серед ночі,
І то не зорі вгорі – твої очі.
А ніч ступала легкою ходою
І дивним шляхом вела за собою.
І ми за нею, шалено-нестримні,
Іще чужі й несподівано - рідні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2016
автор: CherOkee