“І допоки ми знову знайдемось під сонячним знаком,
Залишається падати, падати, падати, пада…”
Оленка Зелена “P. S. ПОСТСКРИПТУМ”
Не треба дивитись
У вічі усім світам…
Вони не оцінять… вони тобі скажуть – вітер…
А ти вже не вітер, спустошений Нотр Дам,
Ти дощ, що лягає ескізно
на мертві квіти…
Тихіше… тихіше…
Бо завтра твоя хода
Зупинить і тих, що сьогодні тобі не рівня…
Найтонша стихія - в тобі закипить вода!
Найглибша безодня
зміліє до перших півнів…
Ти втримаєш паузу…
Знаю… бо завтра, там,
На сонячних плесах - вже хвилі твого реваншу…
І (як нагорода) - твій виклик новим світам!
(це тільки сьогодні –
на виграш ніякого шансу………..)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2016
автор: гостя