Застій думок і штиль бажання,
Немов чаклун наклав байдужість,
І серця втрата калатання,
Уява теж мене не кружить.
Але все ж поряд ходить Ангел,
Хтось каже ще, що це – егрегор,
Хоч натяк є, що діє Агел,
Так потрапляю я у фавор.
І соромно за свою слабкість,
Життя бо є горіння Долі.
Не дамся відчаю на милість!
Ще маю сили я доволі!
12.05.2016
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665706
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.05.2016
автор: Левчишин Віктор