Тобою я хворіла без жалю.
Бездонне небо в душу увірвалось,
І було лоскітно, бездонно, у хмелю,
Ну а мені – все видавалось мало.
Тобою я хворіла без жалю.
Світився ча́ревом безмежний краєвид,
Твою я душу цілувала спрагло,
Рум’янцем не торкався серця стид,
Твоїм ім’ям наскрізно вся пропахла.
Світився ча́ревом безмежний краєвид.
Я кутала тебе в свої думки,
Стелила в ноги місячне проміння,
Наснагою вливалася в струмки,
Молила долю, фатум, провидіння.
І кутала тебе в свої думки.
Чи відхворіла, а чи досі - ні?
Ти ясним сонцем світишся в мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2016
автор: Оксана Дністран