Впадеш під ноги будням
Крізь розпростерті фіранок обійми
Рука німіє напівдорозі
Не дочекатися грудня
Виплюєш з фіолетовим димом легені
Гоїться рана, коли з просоння
Мозок пульсує, марю, як ніби
Небо відправило нас у відрядження
Але куди поділись білети
Без батарейок, не світять німби
Не святять образки по кишенях
Ми помилились з планетою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2016
автор: Марамі