Зацвіла калина біля мого дому,
тією весною теж вона цвіла.
Молоді й щасливі ми були з тобою,
і нам посміхалась радужно весна.
Калино, калино, - свідок мого щастя,
і ти з нами також щаслива була.
У тобі калино, все наше багатство,
і зоряне небо, і свята земля.
Щовесни калина цвіла біля дому,
приносила радість на крилах весни.
А ми працювали і не знали втоми,
в радості зростали донька і сини.
Калино, калино, - свідок мого щастя,
вже минуло літо і осінь прийшла.
Дивлюся на тебе, згадую зірчасте,
що завжди буяло, коли ти цвіла.
І знову калина, як травнева злива,
розцвіла весною, як тоді цвіла.
Як же було добре, я була щаслива,
та все невблагано вода віднесла.
Калино, калино, - свідок мого щастя,
на порозі в мене вже стоїть зима.
Хоч весна чудова, світла і рожева,
та вже біля мене милого нема.
І сьогодні знову, у День Перемоги,
дивлюсь на калину і душа співа.
Діти наші й внуки, дякувати Богу,
вселяють надію, ось такі дива.
Калино, калино, - свідок мого щастя,
розквітай сьогодні й знову дозрівай.
У тобі калино, все моє багатство,-
добавляй наснаги й сили відновляй!
09.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665437
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 12.05.2016
автор: геометрія