Зоря упала в болота,
Багном запахло коло хати,
Волинь моя – земля свята,
Ти у дітей, як друга мати.
Вільшаний край – не забувай,
Твої вітрила – верболози,
Тут стрінеш Мавку зазвичай,
Тут тепло навіть у морози.
В твоїх духмяних болотах,
Твої дуби парубкуваті,
Де роси чисті, мов сльоза,
Живуть поліщуки завзяті.
Тут сіють льон, ростять хліба,
Гриби збирають і ожину,
Волинь для нас земля свята,
Запам’ятай слова ці, сину.
І де б не був ти – повертай,
Земля твоя Волинню зветься,
Поліський край не забувай,
Любов його в тобі озветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665356
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.05.2016
автор: Віталій Назарук