Кортів той біль, ота жагуча спрага,
Пекельні достигали врожаї,
А я сміялась, думала - розвага,
З дощами обіймаються гаї.
Дощить слізьми, бо щастя вмите ними,
Розіп"яте, той хрест не кленучи,
Злетіло в ніч хмаринками легкими, -
Вустам цілунок пристрасний гірчить.
Короткий біль... потроху витікає
Життя із вен, порепаних вві сні,
Та тільки знов душа моя питає:
"Коли ти болю завдаси мені?"
І я прийму його, в пісок ті сльози
Впадуть, лишивши опіки навік.
Тор вогняні із неба шле погрози,
Але тим болем ти мене прирік.
Нехай недовгий вік сумного щему,
Ще довший у чекання без надій.
Переступити вдвох поріг Едему,
Небесний обіцяє Лицедій...
09.05.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2016
автор: Ліна Ланська