Як журавля у небі не дістати,
Тріпочеться синиця у руках.
Хоча Амур і сам, неначе птах,
Його утіха - змусити кохати.
І озирнеться, капосний, лукаво,
Стріла із арбалету шурхотить.
Ще й не знайомі, а вона летить,
Не зверне вбік, ні вліво, ані вправо.
До нас безсилих лащиться, вповзає
Вужем у серце, солодко проткне
І назавжди у темряві замкне...
Душа наосліп журавля шукає.
03.05
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2016
автор: Ліна Ланська