Коли до гріха лиш декілька митей
А гріх той омріяний снами
І совість торочить: не можна, спинися
А серце малює плани
Секунди для пальців
Затягує прірва, я зовсім безвільна
Ми ж справді не станем?
Міражем розтануть зусилля
Коли спрага тебе, сильніш ніж в повітрі
З під вій заблищить оборона
Найкраще було б взагалі не зустріти
Тепер же сама собі ворог
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2016
автор: Марамі