Ті слова, як насильство
та перерва мовчання,
телефонні дроти
обірвуть мені літ
Ти сама як дитина
У пориві кохання якось так ненароком
Увійшла
У мій світ
Ці ножі хворобливі
Так проходять крізь мене
Наче впав у дитинство
Волошковий цей квіт
Так хіба ви не можете
зрозуміти цю істину,
Що не щастя в словах
просто я твоїх ніг
О,маленька ти дівчинко
Все, що я забажав
гори щастя ,казки
біля я тебе я мав
Коли ти є у мене
Вже слова не потрібні
Вони тільки нашкодить
Як мороз десь у квітні
Ті всі клятви говорять
щоби їх розірвати
почуття так напружені
що не можу тримати
всі слова тривіальні
у них немає значення
Так що болю бажати
це душі ттвої страчення
бо слова не мають сенсу
як завжди все забувається
Все, що хотів я сказати
вже немає значення
Коли Ти в моїх руках
Слова вже немають суті
Насолоджуйся тишею, а їх краще забути
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2016
автор: leolapis