Чорноока нічка знову день прогнала,
Одягла все небо в шати зоряні.
Золоту сорочку місяцю придбала,
Розгубила в травах перли чарівні.
Ти мене покликав в нічку чорнооку,
Пригорнув до серця й тихо так сказав:
- Глянь, моя кохана, високо-високо,
Ці зорі для тебе... я намалював.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2016
автор: Jablun`ka