Забуду на мить про війну...
Себе обдурю ненавмисне.
Зустріну душею весну,
Хай серце сміється, не тисне.
Покрию віночком чоло
З духмяно-тонких первоцвітів.
Неначе, зими й не було:
Довкола краса з диво-квітів.
І в грудях у мене - букет
Усіх почуттів березневих.
Кохання нехитрий сюжет,
Зітхань і надій кришталевих.
Про радість та мир в майбутті,
Про тишу на рідних теренах...
Ця мрія - мов промінь в житті,
Пульсує, як кров, в моїх венах.
Як після морозів - завжди
Весна всіх теплом зігріває.
Так нас, після смутку й біди,
Світліше майбутнє чекає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663404
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2016
автор: Богданочка