На стодолу лелека присів.
(Налітався у небі, та й – годі).
Ген – жовтіють боки гарбузів,
відцвітає картопля в городі.
Цвірінчать на межі цвіркуни,
павучок ладить пастку із пряжі,
чистить бабця піском чавуни
від густої, як темрява, сажі.
Сонце смалить бляшані дахи,
наливаються спілістю груші,
крізь відчинені ляди льохи
гріють сховані в засіки душі.
В квітнику між пахучих левкой
пнуться мальви цибаті угору.
У колисці дитя, гойда-гой…
полуденну розхитує пору.
Стежка погляд у гай повела –
зверху видно далеко-далеко.
На стодолі в гнізді з-під крила
розглядає округу лелека.
01.05.2016
(фото з інтернету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663392
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.05.2016
автор: Галина_Литовченко