А небо знов вмиває землю

А  небо  знов  вмиває  землю
У  серці  вкотре  йдуть  дощі
Як  затянули  хмари  темні
Так  знову  мрячно  на  дущі

Наче  не  сам  -  а  все  ж  самотній
Хоч  поруч  друзі  та  близькі
Й  свята  вже  скоро  Великодні
Та  чуюся  на  самоті

Вже  втретє  крашанки  без  тебе
У  грудях  вже  давно  діра
Твоє  тепло  –  моя  потреба
Все  зблякло  вмить,  як  ти  пішла

Твоє  життя  -  нові  турботи
Й,  схоже,  там  вільних  місць  нема
Любов  моя  із  крил  свободи
Перетворилась  в  забуття

Тобі  від  мене  не  потрібні
Турбота,  ласка  і  любов
І  сонце  гріє  знов  у  квітні
Та  холод  й  мряка  в  серці  знов

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662694
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2016
автор: Danton