Ми хвилі,
Долаємо шлях,
врізаємось в скелі,
влаштовуєм галас.
Безсилі,
проти усіх течій й рухів,
підлоги і стелі,
що стиха тиснуть на нас.
Холодні й дужі.
Гартуємо берег,
Колишемо судна,
Тримаючи Вас на плаву.
Байдужі,
Що трапиться далі:
Хто хибко зійде на дно,
І хто займе стернову.
А нам би
ввірватись й омити
протоки / пустелі,
Тонною водних мас
Собою
назавжди залити
Всі храми і цитаделі,
втопивши в обіймах час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662643
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.04.2016
автор: Shiza