За туманом нічого не видно...
А туман затуманив очі...
В полі вбитий сиротина бідний,
На світанку з тієї ночі.
Куля й шабля знайшли де треба,
Бо вказала перстом його доля,
Своїм кігтем кривим під ребра
Увійшла біль пекучим болем.
Ворог зняв з тіла хрестик срібний
І забрав він коня вороного...
Тільки коник з трави стрибнув
На чоло холодне до нього.
І туман оповив,окутав--
Все одно вже нічого не видно...
І лежить козаченько забутий
Усіма.
Сиротина бідний.
27.4.16.
11:19.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662429
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 27.04.2016
автор: Юрко Коваль-Самбірський