Стогнуть чорнобильські дзвони,
Плачуть полинно свічки,
Дивляться сумно ікони,
Чорні на квітах стрічки.
Губи шепочуть молитви -
Слухають їх небеса.
Тихо хлюпочеться Припять -
Велич віків не згаса.
Скільки життів не дожито,
Зламаних доль і калік!
Визріло тридцять раз жито,
Пам'ять біль наскрізь пропік.
Дзвони Чорнобиля гірко
Плачуть й горять свічечки...
Ще не одна згасне зірка
Й втрат проростуть колючки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2016
автор: Радченко