***
Було сказано – так красномовно,
А робилося – так паршивенько.
***
Не витирайте соплі,
А вишмаркайтесь добре!
***
Не хваліться хвальки-хвалідупи,
А сховайте краще свої дупи.
***
Хоч один зостанеться й не впаде
Нація ніколи не пропаде.
Так,кажу простий закон;
Для душі немає перепон.
***
Мрії допомагали його таланту,але чомусь не розвивали його.
***
Ми вже так багато знаєм,-що все перепуталося в голові.
***
Черпайте мудрість з минулого своїх батьків і прадідів,
І тоді до вас прийде високе натхнення.
***
Невблаганним був для ворогів
Й не любив їх – як паршивих псів
Не журив він і своїх,
І всіх дурнів підіймав на сміх…
***
Немов заблудився чи то запльонтався у житті
Але, хто пускає на нас цей блуд і розставляє ці тенета…?
***
Усі були дуже моторними,
Але мотористами – ніхто!
***
Оди складав він сам собі
Зелено-жовтий пес червоних уособлень.
***
По краплині він збирав все в голові,
Лиш не збувся мудрий його задум.
***
Всі захцянки виконав її,
А вона _ з другим пішла в житті.
***
Правди він нікому не сказав;
Бо в душі кровавив старий шрам.
***
Преказував серденьку нераз,
А воно в відказ – в останній раз.
***
Встав із за стола,писки обтер,
Але, що дальше – не знав відтепер.
***
Крик був балаганний,
Але ніщо не зупинило люту ярість його.
***
Будь благородним і розумним,
Велико – багатим,
Але не забудь подякувати Тим – хто все дав і з, чиї ,ти хати.
***
Красно подякував,моцно сказав,
Але круг вищий –його не сприйняв.
***
Літав –веселився й цвірінькав як шпак
А нутром був не шпак , а хробак.
***
Поступіться,поступіться – так в народі кажуть,
А як буде хтось брикати – то »теля» привяжуть.
***
Не чіпайте дурнів,не марнуйте часу;
Бо із ними влетите щей в сімейну касу.
***
Зібралось нечисті багацько в нашім Храмі
Тож ,ми її повинні вигнать самі!
***
Збалансував і зважив ніби все
Але,в черговий раз,сказали підло: »Фе…»
***
Розмаловуй небо,нюхай його
І не спіши жити…
***
Говори розумно-тихо
І тебе почують всі.
***
Не показуй розуму,
Не розкривай душу,
Не лізь в чужі справи
І не кажи: «Мушу!»
***
Розказуй менше,більше слухай
І знай – на що тобі язик і вуха.
***
Скарби й багатство – то здоровя й діти.
Це подарунок Божий – повинен зрозуміти.
***
Цинізм – це справа не в ціні,
А в тім ,_що зневажаєш,ти,її.
***
Попросився в друзі тихо
І накликав собі лихо.
***
Крапку ставити не хтів,а три крапки – ще не вмів.
***
Не зголоду у ріт усе запхнув;
Він, просто,дуже пажерливим був.
Жаба його,як кажуть,теж давила –
Коли ,хтось більший мав «кусочок мила»…
***
Пражив – жарив,добре пік
І в вікно спритно утік.
***
Яро зійшла,пізньо зівяла;
Бо вона щиро,тоді,покохала.
05.02 . - 18.04.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662187
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.04.2016
автор: Мацик