І сохне нині голова, –
Чому ж так бідна Україна,
Чому удачі в нас нема,
Чому ми знову на колінах?..
І де набра́лось в нас синів,
Які співають - "Ще не вмерла..."?
А кожен з них і ще б хотів,
Що б його "совість" ще щось зжерла...
А тут і ще... малий монгол
Згадав,.. - землі йому замало,
Що предок теж мабуть хохол,
І смачне буде наше сало...
.....................................
... Меморандум-етикетку,
Звернув наш Батько для сусіда
І отримавши монетку,
І нам проблем,.. як піраміда.
Як рішити їх за тиждень,
(Бо обіцяв колись народу?..)
... Став уже народ, як злидень, -
Нема на хліб, а лиш на воду...
А кольоровий наш сусід
Для нас красиві каже байки,
Що нам боятися не слід -
"Ми нафту знизимо потайки"...
А наші дочки та сини,
Гризуть уже в народу кості...
Не бачать тут вони вини...
Та ще й сусідів кличуть в гості.
P. S.
І вічне це питання - як?..
І де подівся в нас козак?
І змін не видно, аж ніяк,..
І душах жадності хробак!..
.....................................
P... S...
І як тут жити Україні,
Хто при́йде їй на допомогу?..
Хіба на голому камінні
Поклони бити лише Богу!?.
І як їй жити,.. Україні,
Щоб процвітала, а не вмерла,..
Що би в небесному промінні,
Була висока,.. як Говерла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661745
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.04.2016
автор: Д З В О Н А Р