І хліб, і пісня

Нема  куди  подітися  від  спеки,
Вона  тебе  знаходить  й  в  холодку,
Хоча  заб"єшся  у  куток  далекий,
Та  дихать  нічим,  хоч  стрибай  в  ріку.

У  її  хвилях  можна  освіжитись,
Від  духоти  сховатись  хоч  на  мить.
Як  без  тепла  нікому  з  нас  не  жити,
Так  і  від  спеки  все  живе  згорить.

Хай  прохолодний  вітрець  остудить,
Напоїть  дощик  пшениці  й  жита,
То  й  матінка-земля  так  щедро  вродить.
Хлібом  і  піснею  хай  доля  розквіта.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський