Лампа у коридорі-
Мляво-безсонний світ...
Лампочці, як на горе,
Більше півсотні літ.
Більше півсотні... Бачиш,
Як у безсмертя грать
Довше усіх одначе
Нинішніх люстр і бра?
...Скільки людей у справах
Цей коридор пройшло-
Світло живило навіть
Трохи в душі тепло...
...Скільки дівчат до ванни
Йшли у костюмах ню-
Ніжились у бажанні
Світлом твого вогню...
...Здрастуй, Ремонтокаїн!
Зміни набув сюжет,
Бо відійшов хазяїн
Богу на сповідь вже.
Разом із ним поснули
Риси десятиліть.
Спомини про минуле-
Слідом за ними йдіть!
Євроремонту дійсність-
Правди не діть ніде.
Нащо кому надійність,
Без мішури ,,модерн,,?
Як із плафоном рвали
Лампу, проводку, гніт...
...Може, ти пам"ятала
Пальці оті міцні,
Бо молодий і стильний,
Мов прометей з небес,
Бережно та повільно
Вкручував він тебе,
І полилось прозоре,
Наче зоря в вікні,
В темряву коридорів
Світло майбутніх днів...
Замість розстрільних списків
В світлі нічнім тюрзак
Ритми життя записуй!..
Жити хотілося як...
Мрія дістати зорі
Шалом розпалить гніт.
Діти у коридорі...
Виведе світло в світ.
Тіні, немов би руни,
Склали орнамент стін.
Спомини вічно-юні...
Долі Останній Стіл...
...Вічність надійде кволо.
Нею усе живе.
Час замикає коло.
Світло завжди нове.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116042311532
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661607
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.04.2016
автор: Сокольник