Прохожий весни

Хтось  з  прохожих  мені  говорив,
Що  весною  трава  зеленіша.
І  картину  в  уяві  створив,
Щоб  веселою  стала  скоріше.

Він  дивився  у  очі  мені,
А  я  у  думках  усміхалась.
Неуспіх  послабив  ремені
У  промінні  сонця  скупалась.

Та  не  довго  він  поруч  стояв,
Щось  сказав  і  пішов  собі  далі.
Він  мабуть  про  сум  мій  все  знав,
Про  справи  тяжкі  і  невдалі.

Подяка  моя  у  думках.
Весна  залишилась  у  серці,
А  квіти  весняні  в  руках.
Він  дав  ключ  від  радощів  дверці.
©Лерія  Кот

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661304
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 22.04.2016
автор: Лерія Кіт