Колись мені було байдуже,
Що стане з нами у шляху,
Тепер шукаю кожну краплю,
Щоб звести разом все живе…
Тобі не варто щось казати,
Вимірювати наші сни,
В них досі чується минуле,
Щораз вертаючи обман..
Так тихо стало, все завмерло,
Ми відчуваєм наше все,
Все що створили, будували,
Що стало мріями чужих..
Я хочу вірити що далі,
Ми повернемось як колись..
Поглянем ввічі і одразу,
Згадаєм пройдені роки..
В них ми були колись щасливі,
Чи може це лише здалось..
Але в душі щось залишили,
Як спогад,як чиєсь життя..
Здаватись зараз нам не варто,
Нам варто спробувати знов,
Шукати що колись згубили,
Ховати від чужих очей..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2016
автор: Olenka