НА РОЗМОВУ ХОДИЛА…

На  розмову  ходила  з  тобою...
Розказала  всі  болі  й  жалі...
Мабуть,  теж  ти  заскучив  за  мною...
Та  ти  -  дома,  а  я  -  на  землі...

Тебе  гріють  вже  стіни  рідні,
Ласка  Божа  тебе  зігріва...
Я  ж  блукаю  сама  по  планеті,
Де  кохання  твойого  нема.

Більш  нема  вже  на  цій  планеті
Тих  очей,  що  жевріли  добром
І  достатньо  було  лише  знати,
Що  є  пристань  з  надійним  портом...

Де  ти,  рідний  ?!  У  Космосі  бродиш  ?..
Опустися  на  Землю  на  мить,
Пригорни,  обігрій  моє  серце,
Воно  тужить  без  тебе  й  болить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661194
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.04.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова