Жити-любити

Весною  життя  починається  заново,
Бентежить  щодня  і  спалахує  кров.
Кохання  торкає  людей,  наче  марево
І  сон  виганяє  з  усіх  знов  і  знов.

З  землі  до  небес,  із  небес  і  доземно
Ширяєм  шулікою  в  пристрасті  цій.
Любов  –  то  гіпноз,  бо  які  ж  ми  нікчемні,
Коли  закохались  й  літаєм  до  мрій.

Та  як  не  кохати?  Життя  ж  бо  коротке,
А  завтра  ще  й  може  прийти  не  до  всіх.
Хтось  в  пристрасті  тане,  немов  у  болоті,
А  в  когось  любов  вируша  за  поріг.

Буденність,  свята  –  все  одно  що  там  завтра,
Коли  у  серцях  все  палає,  як  жар.
Той  мізер  часу  всім  не  гаяти  варто.
Кохання  живить,  і  у  мріях  –  до  хмар.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660918
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2016
автор: Antonina Vinnitskaya