Я закохався в Львів далеко не одразу,
Не в першу мить. Та і не в перший день.
Як не одразу розуміють звуки джазу,
Чи тонкий зміст кобзаревих пісень.
Мені, народженому серед садів Поділля,
Здавалося, що я потрапив в сум,
Хотілось в поле, аж до божевілля,
Втекти від міста та від власних дум.
На мене тиснуло його старовиною,
А ще не пізнане минуле кожен раз
Ві сні вкривало страхом з головою.
Я просинався гнівний від образ.
Та поступово, тихо, крок за кроком,
Ввійшов і я в його життя, і він в моє,
Моєї недовіри луснув кокон
І в душу сумнівами більше не плює.
І полюбилися мені червоні мури,
Церков старі будівлі і двори,
І контури нової площі Юра
І давній обрис королевої гори.
І вулички із назвами старими,
На площі Ринок кований ліхтар,
І гарнізонний храм з всіма святими
Й телевізійна вежа поміж хмар.
І запах кави та смачного шоколаду,
Що линуть із копальні та майстерень,
Туристи, що блукають не до ладу
І сміх дитячий з затишних цукерень.
Бруківка, витерта століттям і ногами,
Фасади давні й лавочки самітні,
Трамваї, що теленькають дзвінками,
Дівчата молоді та пані літні.
Нові будови і старі квартали,
Блукаючих музик веселий спів
Для мене рідними ви поступово стали.
Я закохався в тебе, древній Львів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660519
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2016
автор: COLONEL