Літа минають, як пір’їнки,
Вітрисько вгору, аж підійма,
Ми стали майже рідними,
Мені з роками, ти, як сестра.
Були звичайно, ми молоді,
Не сподівались, що нас зведе,
Доля й кохання і надії,
На чужину, на жаль, приведе.
Побудували, вже й будинки,
Можна сказать, поруч живемо,
Свої гніздечка, радо звили,
Біду та радість вдвох ділимо.
Мені так добре, що ти тут є,
Немов рідня, стала кумою,
Привітно вислухаєш мене,
І теж поділишся журбою.
Кумасю, кумонько, голубко,
У день народження, це твоє
Так тобі хочеться бажати,
Усе найкраще, що в світі є.
Здоров’я, радості, наснаги,
І щастя, миру на цій землі,
І від родин й дітей поваги,
Відчути гордість, тепло в душі!
Жовтень 2008 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660119
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2016
автор: Ніна Незламна