... І навіть в дні, як вітер неласкавий
Мені мій усміх не верне сторицею,
Я запрошу тебе на чашку кави,
З бісквітом, теплим молоком, корицею.
Ти посміхнешся ніжно і проблеми
Впадуть на дно із осадом арабіки.
І здасться, що в життя романі - теми
Такі прості, без граму проблематики.
І вже все рівно, що розкаже гуща,
Бо ж щастя тут, на цій мізерній відстані.
Тримай мене: міцніше, ближче, дужче,
Не відпускай мене в відкрите море з пристані!
Не відпускай, тримай, як ніби якір,
Зв'яжи до себе ніжністю, мов тросами.
І я горітиму для тебе квітом маків
Таких напитих і умитих росами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659847
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 15.04.2016
автор: Червоний Мак