Не спустошуйте землю

Всі  чекають  дощу,  а  його  все  немає,
Обміліли  річки,  криниці  висихають,
Стогне  спрагла  земля,  просить  пити  і  пити,
Кілька  крапель  води  і  вона  буде  жити.

Ми  вирубуєм  ліс  для  збагачення  свого,
Життєдайну  ж  дерева  тримають  вологу.
Бог  наказує  нас  неслухняних  і  грішних,
Війни,  засуха,  голод.Чи  є  ще  щось  гірше?

Схаменіться,  отямтеся,  чуєте,  люди?
Не  спустошуйте  землю  -  родити  не  буде,
Не  поводьтеся  з  нею,  немов  яничари,
Що  ж  залишиться  нашим  нащадкам  надалі?

Щоб  буяла  вона  цвітом,  плодом  і  хлібом,
Бережіть  і  любіть  землю-матінку  рідну,
І  сторицею  нам  вона  щедро  віддячить,
Заживемо  усі  у  багатстві  та  щасті.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659692
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.04.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський