Проснітесь…Божі діти

Куди  не  кинь  вгорі  бандит,
Гієно  –  людоїди.
Сидять,  як  свині  для  корит,  
Пейсатики  -  хас.ди.

На  троні  скрізь  лише  юдей,
І  правди  не  втаїти.
Терпіння  лопнув  апогей,  
Проснітесь…    Божі  діти.

Та  скільки  ж  бути  у  ярмі,
Сміються  з  нас  примати.
Чи  не  пора  виймать  граблі  
І  гниду  вигрібати.

Розперезався  зовсім  ж.д,
Зажрались  паразити.
В  моїй  Украйні    геноцид,
Пора  людей  будити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659534
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.04.2016
автор: Дід Миколай