Не рубайте бузок

Бузок,  що  росте  біля  хати
Не  можна  ніколи  рубати  -
Існує  повір"я  таке.
Бо  як  отой  кущ  від  сокири,
Впаде  увесь  рід.Як  не  дивно,
І  птиця  гніздо  не  зів"є.

На  місці  бузкового  цвіту
Рости  будяки  усе  літо
Будуть,  та  інший  бур"ян.
У  димарі  пустки-хати
Вітри  лише  зможуть  гуляти,
Ніхто  не  оселиться  там.

Не  з  розповідей  це  відомо,
Так  сталося  з  родичів  домом,
Як  знищили  білий  бузок,
Той,  хто  рубав  під  машину
Потрапив.Не  вижив,  загинув,
А  далі  пішло  і  пішло:

Хвороби,  нещасний  випадок,
А  молодь  втекла  чим  подалі
Й  дорогу  забула  сюди.
І  хата  порожня  край  лісу,
Не  родить  і  сад  уже  більше,
А  гілля  ж  ламали  плоди.

Аж  моторошно  тут  бувати:
Вже  й  "боком"  облуплена  хата,
"Здичавів"  город,  гарний  двір.
За  зрубаний  кущ  поплатилась
Життям  та  здоров"ям  родина.
А  кажуть  -  прикметам  не  вір.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659123
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.04.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський