А сонечко вітає знов весну,
Всміхнеться, посилаючи проміння
Землі, котра прокинулась від сну.
Зеленим килимом зробилося насіння,
Вкинуте хліборобом восени,
Лежало вкрите ковдрою із снігу.
Радіє серце цій озимині,
Густа - то значить будемо із хлібом.
А працьовитих бджілок день у день
Духмяний цвіт в саду до себе кличе.
І вже нектар у хоботку несе
Кожна із них.Щоб меду було більше.
На грядках перші квіти полива
Дощик довгожданний,теплий,добрий.
Господарює дівчина-весна,
Молодша донька матінки-природи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658825
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.04.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський